Ми вже згадували про леткі інгібітори корозії в публікації про “Консервацію зброї”, але такий спосіб захисту металу вартий більшої уваги, ніж просто згадки.

Леткий інгібітор корозії (ЛІК) — це клас хімічних сполук, які випаровуються за невисоких температур та перешкоджають корозії. Їх пари утворюють надзвичайно тонку плівку на металевих поверхнях, проникаючи у щілини та пори меншого розміру, тим самим заповнюючи більшу площу поверхні порівняно з контактними інгібіторами. Летким інгібіторами корозії є переважно амінні солі слабких неорганічних кислот і комплекси аміноорганічних кислот.

Інгібіторна здатність ЛІК залежить від великої кількості аспектів, таких як розчинність, температура, тиск, наявність вологості та солей, а також їхня структура. Як правило, інгібітор з більш високою розчинністю показує кращу ефективність інгібування, ніж інгібітор з нижчою розчинністю. Підвищення температури викликає значне зниження ефективності захисту молекул інгібіторів, що можна пояснити фрагментацією, перегрупуванням та/або розкладанням молекул інгібіторів при високій температурі.

Зазвичай тиск насичених парів знаходиться в діапазоні 1 * 10^-2 до 1 * 10^-7 мм рт. ст. за кімнатної температури.

Механізми інгібування корозії можуть бути різними: це може бути сильна адсорбція, виділення азотної кислоти (пасивує сталь) чи створення буферного шару з несприятливим для корозії pH.

Головним обмеженням ЛІК є те, що ефективний захист можливий за умови обмеженого або повністю ізольованого простору. З цього й випливає спосіб їх застосування. Інгібітором може просочуватися силікагель, який розфасовується в перфоровані патрони з оргскла або в мішечки (марлеві, бязеві тощо). Цей інгібований силікагель закладають всередину виробу, що потрібно захистити.

Інгібітором можна просочувати папір для загортання виробів. У разі консервації виробів великих габаритів шматки інгібованого паперу поміщають на різні місця виробу, що захищається. У деяких випадках інгібітором просочують полімерні пористі матеріали, які закладають всередину виробів, що потрібно захистити.

Інгібітор може наноситися на поверхню металу зі спиртового розчину або розчину в іншому леткому розчиннику. При консервації енергоустаткування зазвичай застосовують спосіб продування повітря, насиченого парами інгібітора. При продуванні інгібітор осідає на поверхні металу і забезпечує його захист. Для захисту від атмосферної корозії концентрація інгібітора в повітрі всередині устаткування, що захищається, повинна становити 10^-2-10^-3 г/л. При використанні силікагелю, просоченого інгібітором, концентрація інгібітора в ньому зазвичай дорівнює 30-40%.

Сьогодні багато компаній освоїли технологію ЛІК і пропонують найрізноманітніші вироби з інгібіторами, як для цивільного ринку, так і для військових. Серед таких компаній — Zerust, Cortec Corporation, Armor Protective Packaging, Daubert Cromwell, Branopac, MetPro Group.

Так, в армії США широко застосовують поліетиленові, вінілові та брезентові брезенти, просочені ЛІК, як покриття для тривалого зберігання транспортних засобів. Ці покриття також забезпечують захист від ультрафіолетового випромінювання, вологості, дощу, снігу, пилу та цвілі. Вони прості в установці, стійкі до кліматичних факторів і довговічні.

Перевагою застосування ЛІК для консервації зброї є простота розконсервації. Зброя фактично буде покрита дуже тонким шаром інгібітора, який або не буде відчуватися на дотик зовсім, або буде ледь маслянистим. Щоб видалити його, достатньо протерти поверхню будь-яким мастилом.

Також важливо зазначити, що не всі леткі інгібітори можуть бути безпечними для вашої зброї. Наприклад, НДА (нітрит дициклогексиламіну), який широко застосовується в промисловості для консервації турбін, викликатиме корозію не тільки кольорових металів, а й магнію та кадмію, які можуть бути складовими збройових сталей.

Також слід звернути увагу, що при тривалому впливі інгібітори спричиняють потемніння, розм’якшення або відшарування плівок фториду магнію або сульфіду цинку на покритому оптичному обладнанні.

Загалом, різні методи контролю корозії допомагають підтримувати високий рівень експлуатаційної готовності законсервованої військової техніки та транспортних засобів, значно зменшуючи проблеми корозії під час зберігання. Раннє виявлення та вирішення проблем з корозією не тільки допомагає зменшити витрати на технічне обслуговування, але й забезпечує логічну методологію для підтримки експлуатаційної готовності, мінімізуючи потребу в ремонті або заміні під час мобілізації.

Хай стрільба йде як по маслу!